Який був перший сервер?

Старт розробки

Зараз ера серверів та комп'ютерної техніки показує незримий рівень розвитку, а почалося все з невеликих кроків та проривом ще у 80-х роках. Розробка програмного забезпечення для майбутнього веб-сервера велася на двох комп'ютерах NeXTcube Тімом Бернерсом-Лі у лабораторії CERN. CERN - це європейська лабораторія, одна з найбільших організацій з ядерних досліджень, яка включає в себе вчених з різних куточків світу. Творцями машин NeXTcube є компанія, заснована Стівом Джобсом, після його відходу з всесвітньої компанії Apple. Тому можна вважати, що він також опосередковано зробив великий внесок у створенні серверів.

Перший у світі сервер, яким він був

Перше у світі програмне забезпечення веб-сервера, відоме як CERN httpd (пізніше перейменоване W3C httpd). А перший веб-сервер був винайдений в 1989 році британським вченим Тімом Бернерсом-Лі і встановлений на комп'ютері NeXT в 1990 році. Він мав диск на 2 ГБ і процесор із частотою 256 МГц (Roundy, 2020). Сервер був реалізований мовою C та працював під управлінням операційної системи NeXTSTEP. Важливий момент, що проект розроблявся не тільки Тімом Бернерсом-Лі, а над проектом під його керівництвом працювала команда розробників, у тому числі його перший аспірант Хенрік Фрістік Нільсен із Данії та Арі Луотонен, фінський програміст, який запровадив свої основні праці над кешуванням HTTP. Створений сервер був запущений і почав працювати спочатку на доменному імені nxoc01.cern.ch (пізніше зміненому на info.cern.ch). На малюнку нижче представлений один із комп'ютерів розробників, де писався код і велася робота над створенням веб-сервера.

Після запуску сервера великим поштовхом у його розвитку стало події з відкриття можливості вільного доступу до використання всесвітньої павутини Інтернет усіма бажаючими в 1993 році та створення першого веб-браузера WorldWideWeb (який також був реалізований на створеному обладнанні). До цього в основному ця технологія була лише в академіях, наукових лабораторіях та навчальних закладах і була закритим проектом. Завдяки цьому кількість веб-серверів збільшилася в десятки разів і кількість користувачів числилася за 10 мільйонів. Перша створення веб-сторінки в мережі містила матеріали про сам браузер і про напрацювання у створенні веб-браузера, адреса першої в світі сторінки була така: http://nxoc01.cern.ch/hypertext/WWW/TheProject.html.

Поліпшення управління та обслуговування серверної інфраструктури

Наступним етапом було використання стійкових серверів, оскільки спостерігалися проблеми з організацій місця серверної інфраструктури. Щоб втиснути більше серверів в обмежений простір, було введено серверні стійки. Каркас стійки складається з кількох монтажних слотів, кожен із яких призначений для встановлення сервера. Спочатку у них були проблеми з підвищенням температури серверів і були потрібні спеціальні системи охолодження, що створювало навантаження на ці системи. Але згодом було впроваджено ізоляцію гарячих та холодних коридорів, яка зменшує точки перегріву та навантаження на системи охолодження, забезпечуючи при цьому більш високу енергоефективність. Паралельно організація CERN запровадила розробку методів управління серверами та безпеки у мережі. Була зроблена велика робота, щоб севрера могли функціонувати як у наш час.

На даний момент комп'ютери NeXT, які Тім Бернерс-Лі використав для створення всесвітньої павутини та інших супутніх технологій були виставлені як експонат CERN так як мають історичну цінність. Вони не в робочому стані і залишені тільки для демонстрації.