Регулювання інтернету конституціями країн світу

Ю.К. Сьогодні я дуже серйозно налаштований. Чому? Тому що ми будемо говорити про конституцію. Ми не можемо говорити про конституцію, не надавши собі офіційного зовнішнього виду. 
Я пожартував. Насправді, Юра у футболці, я також. Ми сьогодні будемо говорити,як конституція пов’язана з інтернетом. І взагалі,якось вона пов’язана? Про це “якось” ми зараз і розповімо.
Юро,я тебе вітаю!

Інтернет у законодавстві країн світу

Ю.П. Вітаю! Сьогодні ефір,присвячений Дню Конституції, про регулювання конституції в інтернеті, оскільки інтернет сьогодні-це невід’ємна частина нашого життя.
Є таке поняття, як право на доступ в інтернет, і воно багатьма країнами визнане,як одне із основних, разом з правом на життя, пересуванням і свободою слова.

Ю.К. Я наведу вам приклад. Мав можливість прочитати уважно програмну промову президента США Рональда Рейгана. Вона радикально різнилась між промовами інших лідерів. Я ніколи не забуду, як було сказано: “Ми досягли розвитку суспільства матеріальної свободи. Тепер наша задача побудувати суспільство інформаційної свободи”. Власне кажучи ,про це ми і говоримо.

Ю.П. Саме так. Починаючи з 2000 року, Естонія, Франція, Греція та Мексика вписали в конституцію невід’ємне право кожного громадянина на доступ в інтернет,разом із іншими конституційними правами на рівні права на життя,права на свободу пересування і волевиявлення.

Ю.К. Тобто, фактично, право на отримання інформації.

Ю.П. Одне з основних прав, визначених конституцією. Іспанія та Фінляндія з 2011 року на законному рівні забов’язала всіх національних операторів і провайдерів інтернету забезпечувати кожного громадянина країни інтернетом,не повільнішим за 1 Мб/с,а з 2015 року-не повільніше 100 Мб/с.

Ю.К. Чуєте? Це конституційні норми!

Чому конституційне право це так важливо

Ю.П. Конституційне право. Чому це так важливо? Вільний доступ до інформації-це основний ресурс сьогодення,він відкриває нам двері усюди.

1. Це можливість вчитись і можливість думати;
2. Це можливість заробляти - це те, на чому ми наголошуємо кожен понеділок у наших ефірах, оскільки інтернет-це вільний доступ, це відкритий доступ для вашого бізнесу, вашого бренду і вас,і можливість заробляти на цьому.
3. Це можливість забезпечувати інші конституційні права. Не маючи право на доступ в інтернет, ви обмежені в праві свободи слова або будь-яких інших свобод, які сьогодні відкриває для нас інтернет. Тому це важливо і тому це прописано в конституції.

З такої точки зору варто було б в черговий раз із захвотом подивитись сторону, наприклад, Ілона Маска і задачі 12 тис. супутників перекрити увесь світ, забезпечити потужний інтернет для кожного користувача у світі. І здавалося, ось вона глобалізація найвищого масштабу і можливість достукатись до кожного громадянина планети Земля.

Проте, і тут виникають конфлікти з іншими правами. Зокрема, забезпечивши весь світ можливістю підключитись до інтернету, Маск наповнив наше з вами спільне небо своїм особистим майном. Виникають якісь космічні майнові права однієї людини і наші відносини з його майном.

Ю.К. Ось чому його директорка заявила,що супутникове покриття буде вже готове до вересня цього року,але ще не менше,ніж рік піде на узгодження того, що говорить Юра.

Ю.П. Законодавство з іншими країнами. Більшість країн все ж таки не можуть вирішувати право на вільний доступ,на наше небо-небо належить усім.
Повідомивши про інтернет для усіх зруйнувавши бар’єри цензури, варто було б говорити, що вартість такого підключення буде коштувати 500 $, а щомісячне обслуговування 100 $. Чи це точно інтернет для всіх? Для жителів Африки, Китаю, де більшість знаходиться поза межею бідності, для яких 500 $ - це річний дохід.

Посіявши супутники з метою боротьби з монополіями інтернет-провайдерів у світі, хто стане черговою монополією космічного інтернету? Космос, котрий належав раніше усім, стає, по суті, власністю або сферою впливу однієї транснаціональної компанії за згодою Євросоюзу і США. Я зараз не говорю,що це погано,я просто кажу,що відкриваючи доступ до одного з наших конституційних прав-свободи доступу до інтернету,ми стосуємось величезного спектру інших наших прав.

Ю.К. Знаходиться хтось, хто це монополізує.

Ю.П. Саме так. Фактично, у 21 сторіччі виникло право на доступ людини до інтернету, і воно тут же стане спірним, оскільки воно буде стосуватись інших прав,які існували сотнями і тисячами років. Це питання,яке однозначно зараз на порядку денному і має бути визначено конституціями всіх країн,союзів,які існують на планеті Земля.

Цензура в інтернеті

Говорячи про позитиви, варто говорити і про негативну сторону,яка може бути при цьому праві на доступ в інтернет. Зрозуміло, ми говоримо про цензуру,оскільки цензура сьогодні-це неймовірно важливе поняття, воно на порядку денному і має три прояви.

Якщо ми говоримо про цензуру, ми говоримо про якийсь політичний стрій. Перш за все, форма цензури - це тримання у руках певних органів-регуляторів. Наприклад, у більшості країн є такі схожі органи, наприклад, у РФ є Роскомнадзор. Він може одноосібно блокувати будь-який інтернет-ресурс через заблокування його через інтернет-провайдерів або через хостинг-провайдерів. І декларується це: “З метою захисту громадян”.

Проте, заборонити можна будь-що і знайти привід для заборони будь-який. Сьогодні права даного регулятора ще більш розширені. Він,по суті,стає власником всіх російських національних доменів. Це десятки мільйонів сайтів. До речі,багато українських сайтів досі знаходяться на доменах ру.,російських,білоруських,молдовських і СНГ. І ось один регулятор однієї країни одним кліком може просто вимкнути будь-який сайт за будь-яким приводом з їх точки зору без судового рішення.

Ю.К. Я сьогодні повідомляв в ефірі,що нині у Криму надано вказівку 12 кримським провайдерам заблокувати 27 українських сайтів.

Ю.П. У багатьох країн є такі регулятори, зокрема, у Германії також є аналогічний регулятор, проте його сфера інтересів не виходе за, так звані, чорні проекти-дитяча порнографія,т оргівля наркотиками, людьми, зброєю і т.д.

В країнах, де верховенство права вище всього взагалі, нам здається, що такі регулятори всього лише слуги закону, а тут вони, фактично, розпорядники.

У США також є регулятор, який регулює одну єдину позицію-заборона доступу з території США до матеріалів Wikileaks. Навіть у найвільнішій країні є обмеження,які ми сприймаємо,як наступ на свободу слова. Це перший прояв цензури.

Другий прояв-вплив держави на інтернет-гравців та на їх діяльність. Китай обмежує деякі функціонали Google або деякі новини,які публікує Google News,з метою заборони. Google довгий час сперечався, проте Китай за цей час побудував свою пошукову систему і аналогічні сервіси Google,і у транснаціональних компаній не з’являється ніяких виходів, ніж піти на поступки державі і “порушити” права громадян,хоча вони декларують вільні права і свободи. І тут знову виникає конфлікт: транснаціональні компанії,зароджені у вільній країні США,доходячи до тоталітарних режимів,готові йти на поступки. В даному випадку, на жаль, громадянам цих країн не залишають вибору.

Третій прояв цензури (сама лайтова)-це створення неурядових організацій, які будуть здійснювати цензурування через позиви до суду. Ви створюєте громадську організацію, наприклад,” Мами за вільний інтернет”. Вона має бути така,щоб всі думали:”Ці люди за все найкраще”. Ці мами виступають проти якоїсь політичної партії, яка їм не подобається, яка просуває якісь нетрадиційні цінності.

Вони починають закидати суди позивами, відповідно блокується робота якоїсь організації, органу, сайту, порталу, абощо.

Усе це-три прояви цензури на сьогоднішній день. Є країни,у яких працюють всі три,є країни,де працюють тільки лайтові останні.

Рейтинг країн за рівнем свободи інтернету

Існує рейтинг країн з свободним і несвободним інтернетом. В перших місцях там будуть країни такі,як США і країни, які ми сьогодні вже перерахували: Франція, Естонія, Греція, Мексика, незважаючи ні на що, тому що ці країни задекларували свободу інтернету конституційно,б удь-якій орган судової влади залежний від конституції, все інше має менше значення. Десятка-це усі ці країни. Одиниця-це Північна Корея, Китай, Іран, Ірак, тоталітарні країни.

Щоб ви розуміли, Білорусь і Росія, наші сусіди, мають бал 1.1, тобто вони вже майже на грані. Україна має 4.6. Це не так погано, але й не дуже добре. Ми дуже сильно просіли у 2015-2016 роках,коли відбулася заборона багатьох російських порталів. З загального огляду ми ніби обмежели,ми цензурували інтернет. З огляду національної безпеки-це рішення розглядається по іншому. Іноді ми бачимо,що держави можуть жертвувати такими речами заради якихось інших цілей. Оцінка цього всього має бути надана, я думаю, кожним громадянином країни.

Хочеться підсумувати. Ось цей рейтинг свободи інтернету і дотримання прав доступу кожного громадянина до інтернету абсолютно корелює з розміром ВВП на душу населення, з багатством країни, зі свободами і верховенством права у цих країнах.

Сьогодні інтернет, являючись проявом нашого суспільства,є лакмусовим папірцем. Усім нам з вами потрібно розуміти, що кожен з нас має робити вклад у свободний інтернет, у свій доступ до інтернету,забезпечивши себе доступом до інтернету.

Ви можете відкрити для себе увесь простір інформації,ставати освіченими,розумними і забезпеченими.

У нас з’явився проект закону “Про створення українського регулятору інтернета”. При опитуванні людей на вулицях на запитання:”Чи хотіли б ви,щоб держава рагулювала інтернет?” 70% відповіли:”Так”. Ви не розумієте,що сьогодні ви кажете: ”Так регулюванню”,бо боїтесь інтернета,а завтра цей регулятор буде обмежувати по політичним поглядам деякі ресурси і т.д. Дуже небезпечний крок, як на мене, і саме про це варто говорити в День Конституції і піднімати такі питання.