Як обрати хостинг для свого сайту. Рекомендації від технічного фахівця

Щоб правильно вибрати хостинг для свого сайту, потрібно врахувати безліч технічних вимог і умов, що визначаються технологічною платформою розроблення веб-ресурсу, його призначенням і ресурсоємністю. Вибір того чи іншого виду хостингу для свого сайту також залежить від фінансових можливостей його власника і готовності до виконання операцій з адміністрування веб-ресурсу. Іноді буває складно знайти компроміс між цими факторами, але потрібно спробувати це зробити. Поговоримо про це і з'ясуємо, як обрати хостинг для свого сайту.

Види хостингу

Можна виділити кілька видів хостингу, які відрізняються між собою рівнем технологічності, можливостями щодо забезпечення роботи сайту і способом надання хостинг-послуги. Наведемо їх:

• Віртуальний або shared-хостинг;
• Хмарний майданчик або «хмара»;
• VPS / VDS;
• Виділений сервер.

Охарактеризуємо кожен із зазначених видів хостингу.

Віртуальний або shared-хостинг

Технологія передбачає наявність загального (shared) сервера, ресурси якого рівномірно розподілені між безліччю розміщених на ньому веб-сайтів. Керування сервером здійснюється на стороні хостинг-провайдера. Виділені ресурси обмежені можливостями одного комп'ютера і тому принципово не можуть бути великими.

Переваги використання:

• Відсутність необхідності в адмініструванні сервера;
• Наявність готових інструментів (CPanel, ISPManager, phpMyAdmin) для керування файлами, доменами, поштою, резервним копіюванням, базою даних тощо;
• Невисока вартість.

 Недоліки:

• Відсутність адміністраторського доступу;
• Нестабільність значень споживаних ресурсів через вплив «сусідів» по хостингу;
• Обмеженість ресурсів, що виділяються, і відсутність динамічності під час їх виділення;
• Вузький діапазон підтримуваних видів сайтів;
• Невисоке значення часу безперебійної роботи протягом доби (низький рівень значень величини аптайм (uptime).

Хмарний майданчик

Це один із різновидів shared-хостингу, який передбачає можливість автоматичної заміни серверних ресурсів і дублювання всіх даних на декількох «хмарних» серверах (2-3). Відповідно до цього, порівняно з «класичним» shared-майданчиком тут забезпечується більший рівень надійності та більше значення величини аптайм.

Само собою, вартість такої послуги буде помітно вищою, ніж у класичному варіанті, що можна зарахувати до її недоліків, хоча й незначних.

VPS / VDS

Технологія віртуалізації VPS (Virtual Private Server) покликана емулювати наявність окремого сервера для кожного з розміщених на загальному сервері сайтів. У такий спосіб забезпечується більший рівень автономності порівняно зі звичайним shared-майданчиком. Для забезпечення стабільності та безпеки вашого проекту варто звернути увагу на якісні хостинг-рішення, які надають гнучкі налаштування та високу продуктивність.

Технологія VDS (Virtual Dedicated Server) є вдосконаленим варіантом VPS, здатним підвищити рівень автономності сервера, а отже, поліпшити якість наданої послуги.

Переваги використання:

• Адміністраторський доступ до управління сервером;
• Потенційно великі значення ресурсів, що виділяються, і динамічність у їх виділенні;
• Високий рівень автономної роботи;
• Широкий діапазон підтримуваних видів сайтів;
• Оптимальне значення показника: ціна - якість.

Недоліки:

• Необхідність наявності досвіду адміністрування сервера;
• Вартість може бути помітно вищою порівняно з shared-майданчиком;
• Присутні деякі обмеження для дуже високонавантажених проектів.
  

Виділений сервер

Це «найсильніший» варіант хостингу, здатний забезпечити безвідмовну роботу практично будь-якого Інтернет-проекту. По суті, це фізичний комп'ютер з розширеними можливостями, всі ресурси якого будуть надані в розпорядження тільки вашого проекту. Звідси випливають із цим пов'язані переваги та недоліки.

Переваги використання:

• Повний адміністраторський доступ;
• Необмеженість ресурсів, що виділяються;
• Безперебійність роботи;
• Максимальний рівень значень величини аптайм;
• Можливість підтримки роботи будь-яких видів Інтернет-проектів.

Недоліки:

• Висока вартість послуги;
• Додаткові витрати на адміністрування.
  

Загальний підхід до вибору хостингу в Україні

Під час вибору хостингу для свого сайту не можна орієнтуватися лише на ціну послуги, а потрібно намагатися врахувати максимальну кількість чинників, застосовуючи комплексний підхід. Тільки в цьому разі може бути знайдено компромісне рішення між якістю хостинг-майданчика та його ціною.

Важливо приділити увагу хостинг провайдеру, який зможе запропонувати оптимальні умови для стабільної та безпечної роботи вашого сайту.

Наведемо приблизну послідовність дій, коли потрібно вибрати хостинг для свого сайту:

• Вивчити вимоги технологічної платформи розробки веб-ресурсу;
• Оцінити обсяг ресурсів, необхідних для роботи сайту;
• Скласти список необхідних технологій і ПЗ;
• Вибрати хостинг-провайдера;
• Перевірити роботу сайту в тестовому режимі.

Розглянемо кожен із наведених кроків окремо.

Вимоги технологічної платформи

Це один із головних критеріїв, який потрібно ретельно вивчити безпосередньо перед вибором хостинг-майданчика. Адже ступінь складності програмного продукту може бути найрізноманітнішим, починаючи від кількох веб-сторінок з HTML-розміткою і закінчуючи надскладним проектом із сотнями сторінок коду.

Можна виділити кілька основних «движків», на яких може бути реалізовано будь-який Інтернет-проект:

• Самописний;
• На базі CMS;
• Розроблений на основі Фреймворка. 

Самописний сайт може мати різний ступінь складності залежно від цілей його створення. Такі веб-ресурси створюються за допомогою «вільного кодування» без прив'язки до будь-якої програмної платформи або шаблонів. Це, наприклад, може бути простенький сайт, що складається з декількох HTML-файлів, або ж потужний Інтернет-проект із розміщення оголошень, реалізований на технології PHP і одній із «нетрадиційних» СУБД. Відповідно, технічні вимоги до машинних ресурсів також будуть різними.

Реалізація таких проектів дуже складна і вимагає великого досвіду розробників, оскільки виправлення помилок і недоліків у коді повністю лягає на їхні плечі. Тому зараз не так часто зустрінеш такий «движок». Хіба тільки для нетрадиційних проектів. Вимоги до споживаних ресурсів у цьому разі складаються самим розробником і можуть згодом коригуватися.

CMS (Content Management System) або система управління контентом покликана зняти з розробників «зайве» навантаження з розроблення платформи, на якій працює сайт, і сконцентрувати на створенні функціональних залежностей усередині проекту та ефективному розміщенні контенту.

Наведемо найбільш популярні у світі CMS:

• WordPress;
• Joomla;
• Tilda;
• OpenCart;
• MODX Revolution.
  

Деякі з них орієнтовані на певні завдання, як, наприклад, OpenCart. Інші здатні стати основою для побудови широкого кола Інтернет-проектів, як наприклад, Tilda або WordPress.

Їхнім головним недоліком є надмірна прив'язаність до «виробника» CMS, починаючи від необхідності усунення системних помилок і закінчуючи періодичним отриманням оновлень.

Відповідальність за помилки в роботі CMS-платформ несуть їхні розробники, які на своїх сайтах наводять мінімальні системні вимоги для їхньої роботи. Саме на них потрібно орієнтуватися, обираючи хостинг для свого сайту.

Як приклад наведемо системні вимоги, опубліковані на сайті розробників CMS WordPress:   

• Мова програмування: PHP 7.4 або вище;
• База даних: MySQL 8.0 або вище, MariaDB 10.5 або вище;
• Веб-сервер: Nginx або Apache (mod_rewrite);
• Протокол: HTTPS.

Приблизно так само виглядають системні вимоги і для інших видів CMS.

Фреймворк - це середовище розробки веб-додатків на одному з відомих мовних засобів - PHP, Python, JavaScript тощо. Він дає можливість програмісту створити сайт «з нуля», включно з «движком» і front-end частиною.

Наведемо найбільш популярні з Фреймворків для back-end і front-end частин проекту:

• PHP Framework Laravel;
• PHP Framework Symfony;
• Python Framework Tornado;
• Python Framework Kivy;
• AngularJS;
• ReactJS;
• NodeJS.

Системні вимоги для вже готового Інтернет-проекту мають формулюватися його розробниками в технічній документації до проекту та враховувати рекомендації всіх Фреймворків, які використовувалися під час його створення.  

Оцінка обсягу необхідних ресурсів

Для початку визначимося з тим, які саме ресурси сюди можна віднести. Їхній список представлено нижче:

• Потужність процесорного блоку (CPU);
• Обсяг оперативної пам'яті (RAM);
• Розмір дискового простору і тип носіїв;
• Виділений IP;
• Обсяг трафіку;
• Підтримка IPv6;
• Необхідність у додаванні піддоменів.

Потужність процесорного блоку є важливим показником для будь-якої обчислювальної системи, визначаючи швидкість обробки даних. Вона визначається двома основними параметрами - значенням тактової частоти CPU і кількістю ядер.

У тарифних планах провайдерів частота CPU може не вказуватися, оскільки ці пристрої періодично оновлюються і, відповідно, змінюються значення цього параметра. На сьогодні значення частоти може перебувати в межах 2-8 ГГц. Максимально можливе значення - 9,1 ГГц.

Що стосується кількості ядер, то вона вказується завжди і може становити від 1-го до кількох десятків залежно від тарифного плану провайдера. Однак найчастіше це значення лежить у межах від 1 до 6.   

Практично будь-який веб-ресурс принципово працюватиме на одному ядрі, однак швидкість може бути настільки низькою, що практичне його використання буде скрутним. І тому обирати потужність процесорного блоку потрібно виходячи з потреб проекту: для лендингу - мінімум, для порталу - максимум.

Обсяг RAM є одним із ключових показників серверної системи, впливаючи на швидкість її роботи. Діапазон значень цього параметра може лежати в межах від 1-го до кількох сотень гігабайт залежно від типу тарифного плану. Часто 1-16 ГБ. Що потужніший тарифний план, то більшим буде значення параметра.   

Необхідний розмір дискового простору насамперед визначається призначенням веб-ресурсу та його завантаженістю. Для масштабних проектів, що використовують великі обсяги баз даних, такий розмір має бути максимальним і може становити від 100 ГБ до 30 ТБ. Для сайту-візитки достатньо 1 ГБ. Для Інтернет-магазину - від 100 ГБ. Для порталу це значення має бути ще вищим.  

Багато хостерів також вказують у тарифних планах тип накопичувача, на якому зберігатимуться дані. Найпоширеніші два варіанти - HDD і SSD. Кожен із них має свої переваги та недоліки і тому їх потрібно обирати під проект. Для ігрових проектів найбільш підходить твердотільний накопичувач SSD. Для файлових сховищ, а також проектів, які потребують високої пропускної здатності каналу, найкращим вибором буде HDD.   

Обсяг трафіку характеризує кількість одержуваної і переданої на веб-ресурс інформації за одиницю часу. Що більша відвідуваність, то вище його значення. Розрахунок трафіку має вестися з урахуванням багатьох чинників - призначення і тип сайту, розмір бюджету рекламної кампанії, можливості СЕО-просування тощо.

У тарифних планах провайдерів можуть вказуватися різні значення цієї величини - від 1 ТБ до нескінченності. Чим це значення вище, тим краще. Головне, щоб воно узгоджувалося з розрахунковим значенням трафіку, а також із таким параметром хостинг-майданчика, як пропускна спроможність каналу передавання даних, яка зазвичай перебуває в межах від 50 до 200 Мбіт/с.  

Підтримка IPv6 - це ще один крок до якісної та безпечної роботи Інтернет-проекту. Очевидно, якщо до проекту висуваються підвищені вимоги за зазначеними показниками, то він має працювати на протоколі IPv6, який зараз підтримується багатьма провайдерами.

Піддомени є чудовим засобом «для зростання» Інтернет-проекту, даючи змогу мати практично незалежні сайти, створені на доменах третього рівня, які придумуєте ви самі. Далеко не всі хостери підтримують таку можливість, тим більше для необмеженої кількості піддоменів. Очевидно, якщо в плані розвитку проекту є мета їхнього використання, то й хостинг має підтримувати цю опцію

Список технологій і ПЗ

Маючи «на руках» технічну документацію по сайту від його розробників, неважко буде скласти список технологій, необхідних для його безперебійної та безпечної роботи на будь-якому хостингу, який їх підтримує.

Приблизний список технологій може бути таким:

• PHP;
• Python / Django;
• NodejS;
• Bitrix;
• LAMP;
• GitLab;
• Підтримка баз даних (MySQL, MongoDB, MariaDB);
• Підтримка контейнерів і систем контейнеризації (Docker, Kubernetes).

Звісно, деякі з наведених технологій можуть вам ніколи не знадобитися, однак ті, які необхідні для роботи вашого Інтернет-проекту, повинні підтримуватися потенційним хостинг-майданчиком повною мірою.

Як обрати хостинг-провайдера

Після того, як було виконано всі підготовчі операції з вибору хостингу для сайту, можна переходити безпосередньо до вибору хостинг-провайдера.

Основними критеріями для цього можуть бути такі:

• Підтримка необхідних технологій;
• Наявність позитивних відгуків;
• Якісна служба підтримки 24/7;
• Високі показники величини uptime;
• Відповідне місцезнаходження дата-центру;
• Резервне копіювання даних;
• Наявність тестового періоду;
• Демократичні ціни;
• Надання SSL.
  
  

Перевірка хостингу

Коли вибір зроблено, слід приступати до розгортання сайту на новому хостингу і тестування його роботи в тестовому режимі.

Протягом усього тестового періоду слід уважно стежити за роботою сайту і фіксувати технічні показники його роботи. Якщо цей етап був успішно пройдений, можна запускати сайт на «постійній основі».

Купити якісний хостинг